Стадо” (за мотивами фільму Еміра Кустуріци «Чорна кішка, білий кіт»). Твір 11 клас

Чому геніальні фільми називають геніальними? Будь-який вид творчості в своєму розвитку приходить до того стану, коли він починає ділитись на інтелектуальний і популярний. Кінематограф не став виключенням з цього правила. Популярні фільми звертаються до близьких всім людям ідей.

Фільм Еміра Кустуріци «Чорна кішка, білий кіт» заставив мене задуматись про організацію нашого суспільства. А саме про стосунки владної верхівки з простим народом. Є дві поширенні думки на це: з однієї сторони мудрий правитель направляє країну в потрібне русло і тільки під керівництвом правильного лідера країна зможе розвиватись, з іншої сторони він може здійснювати лише ті дії, які будуть схвалені народом, в нього по суті сковані руки і доступна лише обмежена множина рішень. Керівник може своїми діями змінити епоху, змінити патерни людського мислення.

Росія початку ХХ ст. бачила свого лідера у Володимирі Леніні, Німеччина – Гітлері, для Китаю ним став Мао Цзедун. В фільмі Кустуріци таким лідером був Грга Пітіч. В циганському світі панує суцільний хаос. Для мене будь-яке суспільство асоціюється із хаосом думок, невизначеністю та в першу чергу інстинктами. Щоб організувати це «людське стадо», потрібно не мало зусиль. Людям потрібен ідеал до якого будуть тягнутися, авторитет – якого боятимуться. Саме страх перед «вищим», «досконалішим» змушує людину коритися та поважати. Коли на сцені подій з’являється циганський барон Грга Пітіч хаос припиняється, а невирішені ситуації вирішуються. Тут барон є тим зразком вождя, якого люблять, поважають і бояться.

Хто ж був лідером для України? Вивчаючи історичні періоди в мене склалося враження, що в України його ніколи і не було. З’являлися «лжевожді», «лжелідери», яких можна прирівняти до маріонеткового Лжедмитрія ХVІІ ст. в Московському царстві. Були і такі, що керувалися виключно своїми інтересами.

То хто ж насправді хотів відродити та розбудувати Україну? Чи були такі люди серед політиків? Для мене це питання залишається відкритим.

«Від долі не втечеш» ‑ одна з ключових фраз фільму Еміра Кустуріци. Можливо, скоро і в нашому суспільстві з’явиться той лідер, що перереформує те політичне стадо, яке заробляє на шумі та хаосі в країні. Воно, як Матко Дестанов, на перше місце ставить меркантильні інтереси. Коли ж Матко заради порятунку власної шкури та грошей, забуває про найцінніше сім’ю, наше «стадо» забуває про суспільство керуючись тими ж інтересами. Дестанов, в свою чергу, не вміє керувати грошима, обкрадає мертвого батька Заріє Дестанова та юного сина Заре Дестанова, щоб знову програти ці гроші або прогоріти в черговій афері наступивши на ті ж граблі. Схожу ситуацію можна побачити і на нашій політичній арені.

Але замість того, щоб надіятись на те, що прийде хтось, хто допоможе «підняти з колін» нашу країну, потрібно самим щось робити. Всі хочуть змінити світ, але ніхто не хоче змінюватись сам. Тому потрібно не боятись визнавати помилки і покращувати нашу навколишню дійсність.