Захоплення на все життя. Твір 10 клас

Юність – це пора, коли все здається цікавим. Що вподобав у юності, те й матимеш протягом життя. Ось, наприклад, захоплення. Вони бувають різними: корисними й шкідливими, розумними й не дуже. Але одне в них спільне: захоплення не бувають нецікавими.

Уперше я побачив футбольного м’яча тоді, коли, мабуть, ще не вмів розмовляти. Батько розповідав, що я намагався прокотитися на м’ячі, а коли той утік, гасав за ним по подвір’ї й щось таке собі лементував. Хто й знав, що моя дитяча цікавість до м’яча обернеться досить серйозним захопленням.

До футбольної секції я почав ходити в другому класі. Наш тренер умів зробити заняття цікавими й неважкими. Потяг до футболу лишився в багатьох його вихованців. Дуже приємно було грати справжнім футбольним м’ячем, прикрашеним шкіряними п’ятикутниками. А почуття перемоги я вперше по-справжньому відчув десь років у дванадцять. Ми перемогли на районних шкільних змаганнях, і нас вітали найсправжнісінькі болільники. Звичайно, наш матч дивилися переважно наші батьки, учителі, а також кілька десятків учнів, проте здавалося, що навкруги вирує й реве кількасоттисячний стадіон, а ми, футболісти, перемогли мало не на чемпіонаті світу.

Пройшло два роки. Я став членом юніорської футбольної команди, яку підтримував спонсорською допомогою металургійний комбінат, розташований у нашому місті. Тут я швидко зрозумів, що значить піт і сіль виснажливих тренувань. І що характерно, немало моїх товаришів зреклися футболу саме через фізичні труднощі. Диваки! Тренування триває не безкінечно, а коли втягнешся, то й важким воно майже не здається. Натомість я брав участь в юніорських змаганнях, які проходили в кількох містах України – від Львова до Харкова. Моя команда, яка зветься «Наддніпрянець» , посіла там почесне п’яте місце. А ось зовсім недавно ми їздили до Польщі, де брали участь у товариських змаганнях. Вражень, знайомств було – не перелічити!

Я півзахисник, і тому відповідаю як за напад, так і за оборону. Це з часом стає помітним й у моїй поведінці: я зробився більш загартованим психологічно, більш відповідальним. Тренер каже, що в мене футбольне майбутнє. В Україні багато футбольних клубів, де потрібні справжні професіонали, – адже саме таким я бачу себе в зовсім недалекому майбутньому