Я хочу вірити у дива!Твір-роздум 7 клас

Іноді, коли мені невесело, я заплющую очі і починаю фантазувати. Спочатку я обираю улюблений чарівний світ або вигадую свою власну казкову країну. Уяв­ляю, що в тій казці я — головний герой, або в тій країні — володар. Тоді я можу спілкуватися з чарівними істотами, літати під хмарами, наче Пітер Пен, а з най­важливіших питань радитися зі своїм власним драконом. Той дракон — мій друг. Він уміє розмовляти і завжди мені допомагає. У моєму світі можуть відбуватися будь-які події, траплятися несподіванки. Є й певні проблеми, і злі сили, і загад­ки, які я не зразу можу розгадати… Але і я у своїй країні — не просто дитина. Там я можу все! Я можу покарати злодія, а можу відпустити, якщо мені його шкода. Можу захистити слабкого, запросити до казки свого друга, влаштувати пригоди. Тож я кожного дня, врятовую свій світ від негараздів. А ще — наводжу порядок, аби всі громадяни моєї казкової країни були щасливими…

Мені шкода, що я не можу так само легко зробити кращим наш реальний світ. Не можу володіти суперсилами та з легкістю розгадувати, хто хороша людина, а хто не дуже. Я не завжди можу навіть одній людині допомогти. Але я розумію, коли мої друзі роблять добре, а коли зле. Бо ці речі однакові як у казках, так і в житті. Подорожі до казкового світу вчать мене, що я сам повинен обирати, як мені діяти та яким героєм стати. Нехай це поки що лише у мріях, але ж ті мрії — частина мене самого.

Цього способу фантазувати мене навчив один дорослий — друг мого батька. Він завжди перебуває у гарному настрої, завжди поводиться зі мною, як з нормальною дорослою людиною. Тому я йому вірю. Одного разу він сказав, що ніхто не вміє так яскраво мріяти, як дитина. Саме в цьому таланті і полягає поки що моя суперсила. А ще це можливість зрозуміти, чого я бажаю насправді. Таким чи­ном я вивчаю свій внутрішній світ та доводжу його до ладу.

Так, поки що я вмію лише фантазувати. Але я хочу вірити, що людина здатна змінювати свій світ на краще. І вірю, що діти мають таємний зв’язок із казковими країнами, звідки вони родом. А ще — що коли я буду готовий, у моєму реальному житті я теж зможу робити великі добрі речі. Я не хочу дорослішати, поки не до­відаюсь, чи я справді добрий герой.