Діалог «Навчання за кордоном»

– Привіт, Женю!

– Добридень, Романе! А чого це твоєї сестри не видно?

– Так Леся ж поїхала навчатися до Франції . Ти хіба не чув?

– Як це – поїхала? А як її туди взяли?

– Взяли, адже вона дуже добре знала французську мову. Склала іспит та отримала міжнародний сертифікат зі знання французької. А потім поїхала!

– І скільки вам це коштує?

– Та ти що, хіба батьки могли б заплатити за навчання у Франції? Вона безоплатно навчається, їй ще стипендію виплачують. Це така программа є для студентів.

– Просто якась фантистика! Так вона у Парижі живе зараз?

– Так, вже два місяці. На Новий рік хоче приїхати, як грошей на квиток назбирає.

– А яку професію вона там обрала?

– Поки що вона на підготочому відділенні, а потім хоче навчатися інформаційних технологій.

– Сумує за домівкою?

– Так, звичайно. Каже, що їй дуже не вистачає маминого борщу та вареників…